Педагогічне ессе


Дитина – це не огранований скарб, який необхідно любити, поважати та навчати.

Вчитель – це не лише доросла, розумна людина, він товариш, помічник, він друга родина.







Вітаю всіх, хто завітав на мій блог. Давайте знайомитись. Я - Рогоцька Наталія Юріївна

Напевно, немає учня, який би за час свого перебування в спочатку в школі а потім в нашому ліцеї не задавав собі питання: навіщо потрібно фізика?
На це питання я відповідаю: «Фізика – це світ прекрасного та казкового. Вона дає нам можливість повернутися в світ дитинства та створити казку власноруч.»  В повсякденному житті нас оточують речі, явища, які не завжди ми можемо пояснити. Важливим фактом є пізнання неможливого – це дає відчуття комфорту. І вже надалі, світ стає, якщо не рідним, то знайомим.
Для того щоб дати належну мотивацію учням, необхідно кожного дня, кожної години самовдосконалюватися, розвивати індивідуальні здібності. Причому критерієм правильності, конструктивності, ефективності учнівської діяльності  є не вчитель, а практика.
На першому етапі одержання фізичних знань першочергове значення мають спостереження, експеримент, практичний досвід людини. Саме через них найефективніше долучаються до наукових пошуків ті, хто опановує фізичну науку і готується до її розвитку та численних застосувань.

Комментариев нет:

Отправить комментарий